Що ж пили українці в давнину - муселець, спотикач, мокруха...

Традиційний чай з листя чайного куща зявився в Україні лише в 17-му столітті. А що вживали наші предки на протязі тисячоліть? Вірно - травяні чаї. Трав’яний чай знімає головний біль, втому, покращує самопочуття під час спеки, освіжає і бадьорить, заспокоює, знімає стрес, тривожний стан, позбавляє нервозності та підвищеної збудливості, виводить з організму шлаки і токсини. Наші предки були мудрими людьми, бо споживання трав’яних чаїв не тільки данина традиції, а й життєва необхідність.
Kvitka
Сообщений: 27
Зарегистрирован: 20 ноя 2015, 00:39

Re: Що ж пили українці в давнину - муселець, спотикач, мокруха...

Сообщение Kvitka » 14 сен 2016, 22:15

Як українці називали горілку

Адамові сльози – горілка чиста та прозора
Веселуха, гірка, грішна вода
Деренівка – бо "щось у горлі деренчить, треба горло промочить"
Дриндулиха – горілка, що розв'язує язика
Димка, живиця, запридух
Зелений змій – назва пішла від змійовика самогонного апарату
Казенка, монополька – так називали горілчані крамниці, на які в Російській імперії існувала державна монополія, а також придбану там горілку
Мочиморда, паленка
Сабашівка – вживають по закінченню справи
Свиняче пійло – алкоголь, після якого людина втрачає розум
Сивуха – погано очищена
горілка
Скажене молоко
Старка – витримана декілька років міцна горілка жовтуватого кольору
Ханжа – горілка, що швидко б'є в голову
Чикилдиха – мутна горілка найнижчої якості

Юра Хитрий
Сообщений: 12
Зарегистрирован: 03 дек 2015, 23:15

Re: Що ж пили українці в давнину - муселець, спотикач, мокруха...

Сообщение Юра Хитрий » 15 сен 2016, 20:43

Старка Прочитав і згадалося ;) 70 роки минулого століття . Цей напій вільно можна було придбати в будь якому українському магазині. в 80-тих вона вже зникла. Люди перейшли на тройной одеколон, засіб для розтяжки взуття, технічний спирт та іншу гидоту. Тоді нас мало цікавило що таке СТАРКА, це було просто добре - з колегами засмажити гуся, взяти пляшечку СТАРКИ, гарно провести вечір в хорошому товаристві. Ніхто не був пяним.
Поцікавився аж тепер що ж таке старка. Вікіпедія каже:

Старка - це горілка. Старка (пол. Starka) - міцний алкогольний напій з вмістом спирту 40-43% обєму і більше, одержуваний шляхом старіння міцної житній горілки в дубових бочках з-під вина з додаванням яблуневого і грушевого листя, квітів липи. Спирт для старки виготовлявся шляхом подвійної дистиляції ферментованого житнього сусла в перегінному кубі, що зближує виробництво старки з виробництвом віскі. Для більш приємного смаку бочки бралися обов'язково старі, що вже один раз використовувалися для витримки вина і тому мають меншу концентрацію танінів. Відома з XV століття. Тобто це по суті український віски.

LubcoRG
Сообщений: 20
Зарегистрирован: 18 ноя 2015, 17:52

Re: Що ж пили українці в давнину - муселець, спотикач, мокруха...

Сообщение LubcoRG » 21 сен 2016, 22:14

Почитав у Олени ЧЕБАНЮК як готували ВАРЕНУХУ,
Горілкою заливали в горщику сухі фрукти: сливи, яблука, груші, вишні. Додавали меду та стручкового перцю. І парили в печі 12 год. Відразу була і закуска -закусували "пяними" фруктами з тієї ж таки варенухи. Рецептів варенухи існувало дуже багато – з малини, терну, морелі – абрикоса. Додавали трохи мускатного горіха й кориці, цитрини і помаранчів. А на київській Куренівці варенуху готували в добре протопленій печі не в горщику, а у видовбаному гарбузі – "тиквиці". Вона додавала напою м'якого присмаку. До варенухи подавали печені яблука.

Гарячу варенуху вважали набагато смачнішою від холодної. Варенуха популярна була ще в козацькі часи. Наприклад, на прийомі в гетьмана Богдана Хмельницького 21 червня 1654 року: "На стіл подали кубки й горілку, яку зазвичай п'ють ще гарячою. Перед гетьманом поставили у срібнім кубку кращої горілки, і він спочатку підняв тост на честь патріарха, а потім пив за здоров'я кожного з нас по черзі".

LubcoRG
Сообщений: 20
Зарегистрирован: 18 ноя 2015, 17:52

Re: Що ж пили українці в давнину - муселець, спотикач, мокруха...

Сообщение LubcoRG » 21 сен 2016, 22:20

А спотикач робили із сливлк угорок . Так цей напій назвали, бо після його вживання голова залишалася світла, а ноги не слухалися й запліталися.

– Беруть в'ялені сливи, обов'язково з кісточками, й заливають неміцною горілкою. Надзвичайно швидко бере, але і швидко відпускає.
Інший рецепт спотикача : готові й злиті у пляшки наливки настоювали вдруге на родзинках, мускатному горісі й інших прянощах.

А Іван Котляревський мабуть пив, бо згадує, що на святкових столах у троянців була і "кримська вкусная дулівка, що там айвівкою зовуть". Наливку дулівку готували із солодких червонобоких літніх груш дуль або айви. Наливка із розтертих ягід смородини, полуниць, порічок, малини, абрикосів мала назву тертуха або мокруха.
Такі колоритні назви! :) Мабуть смачно . Не зловживати! :D

Pit34
Сообщений: 25
Зарегистрирован: 24 ноя 2015, 21:40
Откуда: Рівне

Re: Що ж пили українці в давнину - муселець, спотикач, мокруха...

Сообщение Pit34 » 12 окт 2016, 18:13

Ігор Меліка на сайті http://igormelika.com.ua/ дуже гарно пише про настоянки та наливки та їх цілющі властивості. Ось що радить пан Ігор щодо лікувальних властивостей настоянок на травах.

Береза бородавчаста (Betula pendula) - жовчогiнний, сечогiнний, протизапальний, антиатеросклеротичний, спазмолiтичний, ранозагоювальний, протигрибковий засіб

Брусниця (листя) (Vaccinium vitis-idaea) - Антисептична й протизапальна дія, сечогінний і дезинфікуючий засіб

Бузина чорна (суцвіття) (Sambucus nigra) - потогінний і сечогінний засіб

Волошка синя (Centaurea cyanus) - жовчогiннi, дезинфiкуючi, протизапальнi, спазмолітичні, сечогiннi властивості

Гвоздика дельтоподібна (Dianthus deltoides) - болетамувальнi, кровоспиннi, протизапальнi властивостi

Герань Роберта (Geranium robertianum) - запальні процеси шлунково-кишкового тракту, злоякісні пухлини

Деревій звичайний (Achillea millefolium) - апетитний засіб, при порушенні обміну речовин, а також кровоспинний і потогінний

Звіробій звичайний (Hypericum perforatum) - в’яжучий, протизапальний і тонізуючий засіб

Золототисячник ( Centaurium erythrаea) - протизапальний, кровоспинний, болетамувальний засіб, посилення апетиту

Липа серцелиста (Tilia cordata) - гіпотензивний, потогiнний, сечогiнний, жовчогiнний, протизапальний, седативний, болетамувальний засіб

Медунка лікарська (Pulmonaria officinalis) - протизапальний, в’яжучий, жовчогінний, гепатопротекторний, гіпотензивний, сечогiнний засіб

Меліса лікарська (Melissa officinalis) - гепатопротекторний, протиспастичний, спазмолiтичний, седативний, протизапальний, бактерицидний, протипухлинний засіб, та стимулююча дiя на шлунково-кишковий тракт

М’ята (Mentha) - дезинфікуючий і протизапальний засіб

Нагідки лікарські (Calendula officinalis) - протизапальний, бактерицидний, гiпотензивний, гепатопротекторний, ранозагоювальний, спазмолiтичний, сечогiнний засіб

Ромашка лікарська (Chamomilla recutita) - жовчогінна, збуджує апетит, знiмає спазми мускулатури шлунково-кишкового тракту, проявляє болетамувальнi, заспокiйливi властивостi

Солодка гола (корінь) (Glycyrrhiza glabra ) - відхаркувальний, протизапальний, спазмолітичний, сечогінний, антигістамінний, протиалергічний, антибіотичний засіб

Суниці лісові (листя і квіти) (Fragaria vesc) - покращення травлення, сечогiнний, жовчогiнний, антимiкробний, протизапальний, цукровознижувальний засіб

Цмин пісковий (Helichrysum arenarium) - спазмолiтичний, антибактерiальний, протизапальний, сечогiнний засіб

Чебрець (Thymus serpiyllum) - антибактерiальний, заспокiйливий, спазмолітичний, знеболюючий, вiдхаркувальний засіб

Шавлія лікарська (Salvia officinalis) - в’яжучий, протизапальний, дезинфiкуючий, вiдхаркувальний, естрогенний засіб

Ялівець звичайний (гілки з плодами) ( Juniperus communis) - дезинфiкуючий, відхаркувальний, протизапальний засіб

Pit34
Сообщений: 25
Зарегистрирован: 24 ноя 2015, 21:40
Откуда: Рівне

Re: Що ж пили українці в давнину - муселець, спотикач, мокруха...

Сообщение Pit34 » 12 окт 2016, 18:29

Настоянкою називають алкогольний напій, отриманий шляхом насичення ароматичними речовинами рослин в процесі холодного настоювання різних трав, спецій, прянощів на водно-спиртовому розчині. Це забезпечує максимальне збереження цілющих властивостей рослин тайого тривале зберігання. Для настоянки використовуються свіжі або висушені рослини які заливают спиртом та витримують доки ефірні масла і біологічно активні речовини із рослин розчиняться в спирті. При настоюванні розчин збовтують і періодично зціджують. Для отримання більш концентрованої настоянки тим же розчином заливають нову порцію сировини. Настоюють як правило, впродовж 3-5 тижнів при температурі 18-24°C у затемненому місці. Якщо використовують сирі трави як радить пан Ігор Меліка , варто помістити їх в темну пляшку чи банку не більше як на 2-3 доби. Інакше можемо отримати продукт блідо-жовтого кольору із запахом трави. Для настоювання трав краще брати „чистий” спирт – висококонцентрований, а водою розбавляти вже після закінчення процесу настоювання. Настоянки за міцінстю (% )поділяються на три види: гіркі – які містять 25-60% спирту, напівсолодкі – 25-40% спирту і солодкі – 16-25% спирту. Типова настоянка готується так:
0,4 л горілки/2 ч.л. цукру/100 гр. води/1-2 ч.л. рослинного екстрату. Цукор розчиняється у воді, змішується з горілкою і додається рослинний екстрат.

Pit34
Сообщений: 25
Зарегистрирован: 24 ноя 2015, 21:40
Откуда: Рівне

Re: Що ж пили українці в давнину - муселець, спотикач, мокруха...

Сообщение Pit34 » 12 окт 2016, 19:15

Інший традиційний український напій це наливка.
Вона готується переважно з ягід, фруктів та лісових плодів. Наливка від настоянки відрізняється меншим вмістом спирту, більшим вмістом цукру та плодового екстрату. Технологія виготовлення наливок з сайту http://igormelika.com.ua. Наливку отримують шляхом змішування горілки (спирту) з ягодами чи фруктами. Дозрівання триває від декількох тижнів до декількох місяців.
Для приготування наливки важливо дотримуватись двох основних процедур: збовтування і зціджування. Перша процедура, необхідна для перемішування розчинника в результаті цього спирт активно взаємодіє з ягодами, а виділення соку відбувається більш інтенсивно. А зціджування і фільтрація необхідні для збагачення наливки киснем, що необхідно для її дозрівання . Щоб отримати справжню наливку повинен бути творчий підхід!
Там же на сайті наведений перелік та лікувальні властивості плодів деяких лікарських рослин, для приготування наливок:

Аніс звичайний (Anisum vulgare) - вiдхаркувальний, антисептичний, протизапальний засіб

Барбарис звичайний (Berberis vulgaris L.) - заспокiйливий, протизапальний, жовчогiнний, кровоспинний та сечогiнний засіб

Брусниця (Vaccinium vitis-idaea) - антисептична й протизапальна дія, сечогінний і дезинфікуючий засіб

Глід колючий (Crataegus oxycanth) - препарати глоду проявляють кардiотонiчну, седативну, десенсибiлiзуючу активнiсть

Горобина чорноплідна (Aronia melanocarpa) - гiпотензивний, спазмолiтичний, протизапальний, капiлярозмiцнюючий, жовчогiнний засіб

Калина звичайна (Viburnum opulus) - кровоспинний, в’яжучий, заспокiйливий, сечогiнний засіб

Лимонник китайський (Schizandra chinensis) - препарати лимонника стимулюють центральну нервову систему, пiдвищують розумову i фiзичну працездатнiсть, пiдвищують стiйкiсть органiзму до несприятливих умов, регулюють кровообiг, посилюють гостроту зору

Ожина сиза (Rubus caesius) - в’яжучий, протизапальний, бактерицидний, ceчогінний, седативний, гiпотензивний, противiрусний, спазмолiтичний, жарознижувальний засіб

Суниці лісові (Fragaria vesca) - покращення травлення, сечогiнний, жовчогiнний, антимiкробний, протизапальний, цукровознижувальний засіб

Терен звичайний (Prunus spinosa) - вяжучий, жовчогінний засіб

Чорниця звичайна (Vaccinium myrtillus) - антисептичний, в’яжучий, протизапальний, сечогiнний, жовчогiнний, спазмолiтичний засіб

Шипшина (Rosa majalis) - протицинготний, антисклеротичний, протизапальний, антиоксидантний засіб

Ялівець звичайний ( Juniperus communis) - дезинфiкуючий, відхаркувальний, протизапальний засіб

Окрім лісових ягід, для приготування наливок використовують садові ягоди і фрукти: сливу, вишню, абрикос, смородину, горобину, малину, полуницю та інші а також натуральні ароматизатори (кориця, кардамон, гвоздика, ваніль, мускатний горіх) які додають у наливку за 7-10 днів до закінчення процесу.

Pit34
Сообщений: 25
Зарегистрирован: 24 ноя 2015, 21:40
Откуда: Рівне

Re: Що ж пили українці в давнину - муселець, спотикач, мокруха...

Сообщение Pit34 » 12 окт 2016, 19:23

Декілька рецептів наливок від Ігора Меліка http://igormelika.com.ua

Тернівка
Горілка – 2 л, терен – 2,3 кг, цукор – 1 кг.
Стиглий терен покласти в 8-ми літрову бутель і пересипати цукром. Обв’язати марлею і виставити на сонце на 6 тижнів. Коли терен перебродить, влити туди 200 мл горілки і дати постоятись 4 місяці. Після цього процідити наливку, влити ще 1,8 л горілки, все вилити в емальовану каструлю, закип’ятити, остудити, розлити по пляшках, щільно закупорити, залити парафіном. Готову продукцію помістити в ящик та засипати сухим піском. Тримати в сухому прохолодному місці. До вживання наливка буде готова через 5 місяців.

Наливка з барбарису
0,5 кг барбарису, 1 літр горілки, цедра 1 лимона, кориця, 2-3 шт. гвоздики, цукровий сироп: 250 г цукру на 200 мл води.
Ягоди подавити, додати прянощі, залити горілкою і залишити на 10 днів у закритому посуді при кімнатній температурі. Настояну рідину процідити та додати до неї цукровий сироп. Витримати 3 дні у прохолодному місці.

Вишнева наливка
2 кг вишні без кісточок, 1 кг цукру, 6-7 шт. гвоздики, ванілін, 10 г кориці, 1 мускатний горіх. Інгредієнти змішати і залишити на сонці на 8-10 діб. Потім додати 1 л горілки, витримати ще 4 тижні після чого розлити в пляшки.

Наливка з чорносливу
Чорнослив миють, видаляють кісточки, ріжуть на шматочки, засипають у пляшку, заливають спиртом і горілкою з розрахунку на 600 г чорносливу 0, 5 л спирту і 2 л горілки, настоюють 1, 5 місяця, періодично струшуючи бутель. Після цього настій зливають, фільтрують і закупорюють. Чорнослив заливають водою в кількості, що дорівнює злитому настою, настоюють 3 доби, зливають, змішують з раніше злитим настоєм і настоюють до повного випадання осаду. Потім зливають з осаду, додають за смаком цукор, розливають, закупорюють.

Спотикач
Горілка – 750 мл, чорна смородина – 1 кг, цукор – 1 кг, вода – 3, 5 склянки.
Чорну смородину перебрати, ретельно вимити, обсушити на рушнику, викласти в емальовану миску і потовкти. Потім перекласти в полотняний мішок для стікання соку. З цукру і води зварити густий сироп. У цей сироп влити смородиновий сік і ще раз закип’ятити. Зняти з вогню, влити горілку і добре розмішати. Знову поставити на невеликий вогонь і, не доводячи до кипіння, безперервно помішуючи довести наливку до певної густини. Після цього “Спотикач” остудити, розлити в пляшки, закупорити і зберігати в сухому прохолодному місці.

Настоянка з м‘яти
Горілка – 1,3л, сушена м’ята – 30 г, для сиропу 200 г води, 200 г цукру. Горілку настоювати на сушеній м’яті протягом трьох днів. Після цього настій злити і окремо приготувати сироп. Для цього закип’ятити воду з цукром і весь час помішуючи, влити в нього настояну горілку. Суміш розлити в пляшки, закоркувати, та залишити на тиждень у теплому місці.

Pit34
Сообщений: 25
Зарегистрирован: 24 ноя 2015, 21:40
Откуда: Рівне

Re: Що ж пили українці в давнину - муселець, спотикач, мокруха...

Сообщение Pit34 » 12 окт 2016, 19:48

А знаєте що таке куманець?
Це традиційна українська посудина. В якій на масових забавах, як-от весіллях, подавали горілку та наливку. Оригінальна колоподібних посудинах з отвором посередині, на ніжці, з ручкою й носиком. Господиня могла одягнути на руку декілька куманців і розносити їх по столах. Кажуть що слово це, очевидно, походить від тюркського "кумган". На Сході так називали високі посудини з довгими носиками для омовінь і зберігання води. Куманці були предметом вжитку козаків.
Куманець .jpg
Куманець .jpg (66.48 KiB) 12075 просмотра

Фото з сайту http://gazeta.ua/


Вернуться в «Що пили українці»

Кто сейчас на форуме

Количество пользователей, которые сейчас просматривают этот форум: нет зарегистрированных пользователей и 2 гостей